Сонячні електростанції бувають декількох типів, які можна згрупувати в 3 різновиди мережеві, гібридні та автономні. Розглянемо, чим вони відрізняються одна від одної .
- Мережева сонячна електростанція працює тільки при наявності мережі і використовується для підключення до «зеленого тарифу», або для власного споживання(більше підходить для споживачів, котрі користуються електричною енергією прогнозованої кількості і платять по комерційному тарифу).Прості в експлуатації, довговічні в користуванні, єдиний мінус, не працюють без мережі.
- Гібридна сонячна електростанція може працювати як з мережею, так і без неї (при наявності акумуляторів), також може бути підключена до «зеленого тарифу» і використовуватися для власного споживання. Плюсами такого типу станції є резервне живлення ,в разі відсутності мережі, а також можливість «підмішування» електроенергії під час пікового навантаження від акумуляторів, в той момент, коли пікове навантаження є більшим ніж пропускна можливість мережі. Такого типу станції широко використовуються за кордоном в розвинутих країнах, особливо в Австралії, і в майбутньому ,коли держава перестане дотувати сонячну енергію, стануть основними для більшості споживачів.
- Автономна сонячна електростанція може працювати з мережею, або без неї, але в основному використовується тоді, коли потрібна електроенергія і нема можливості підвести мережу, працює, в основному тільки з акумуляторами, хоча існують моделі автономних інверторів, котрі дають енергію споживачеві без акумуляторів, в момент сонячної інсоляції . Доволі вибаглива, потребує чіткого розуміння як нею користуватися та повинна працювати в парі з резервним живленням (напр.генератором).
Останнім часом в більшості випадків автономну станцію комплектують літієвими акумуляторами, які мають набагато більше циклів заряду-розряду та більшу глибину заряду-розряду, на відміну від нікель-залізно-фосфатних ,або їм подібних, що дозволяє зайняти такого типу станціям своє вагоме місце поряд з двома попередніми типами.
